Після процесу пресування і сушки на виході виходить досить таки міцний аркуш, що має непогані якості і характеристики. І саме по них і визначається досить широка сфера використання деревно-волокнистих плит.
Порівняння представлених плит з ДСП (деревно-стружкова плита) показує, що головною відмінністю в їх властивостях є підвищений захист при застосуванні в середовищі, в якій підвищена вологість. Але й тут є камінь, адже використання ДВП в умовах, які обумовлені прямим контактом з водним середовищем, на жаль, заборонено.
Серед показників якості цього матеріалу може бути відзначений показник високої екологічності (в особливості, коли мова заходить про мокрому методі їх вироблення, не включає в себе синтетичних добавок). Пристрій різноманітних варіантів обробки досить широко і різноманітно - це стосується і їх фактури, рельєфних покриттів і колірних колеровок.
Роботи по обробленню та розпилюванню деревно-волокнистих плит не становлять особливих труднощів і з цього можуть бути здійснені за допомогою майже всіх видів інструментів призначених для цих цілей: починаючи ручною пилкою і закінчуючи лобзиком, який працює від електрики.
Радами по практичному використанню ДВП є наступні позиції і фактори. Перед початком монтування - протягом семи днів плити повинні пройти адаптацію до кліматичних умов того приміщення, де вони будуть розташовані. Логічний зміст цієї ради полягає в площині підвладності деформаційних специфік цього матеріалу в середовищах з різною можливістю вологості. Простіше кажучи, якщо ДВП закріпити на підставі миттєво, то не виключено що в подальшому її може «повести». Зрозуміло, грунтуючись на цій обставині, слід перед самою установкою плит намочити їх зовнішню сторону за допомогою води. Цей процес, змусить матеріал, природним шляхом при висиханні на кріпленнях досягти ідеальної розтяжки по площині.
